Перша з них, експлуатований дах. Особливістю її є жорстка основа, без якої не буде цілісності шару гідроізоляції. У такому разі використовується стяжка із бетону. З її допомогою створюють ухил плоского даху для обладнання водостічних конструкцій. На експлуатованій покрівлі матеріал для теплоізоляції має бути міцним на стискання, оскільки він піддається статистичним та динамічним навантаженням.
Другий варіант – неексплуатовані покрівлі. Вони не потребують жорстких підстав та утеплювача. Для того щоб змонтувати покрівлю такого типу споруджуються трапи для розподілу навантажень на поверхню даху. Ці дахи набагато дешевші, але термін їх експлуатації коротший. Для того, щоб відвести воду з поверхні, будівельники застосовують похилу стяжку з керамзитобетону.
Ніколи не буде проблем із протіканням води у інверсійних дахів. Тут шар теплоізоляції змонтований над килимом гідроізоляції. У такому разі гідроізоляція захищена від променів ультрафіолету та температурних впливів. Особливістю такої покрівлі є багатофункціональність: підходить для облаштування газону, або тут можна зробити кладку тротуарною плиткою.
Щоб конструкція покрівлі була довговічною, потрібно ретельно підбирати матеріал та суміші для монтажу. Вони повинні відповідати госту, а також мати опір до негативних впливів.
Для того щоб на стелях будинку не з’являвся конденсат, на плоскому даху потрібно встановлювати теплоізоляцію. Водяні плями поступово руйнуватимуть конструкцію даху.
Так ось, якщо дах безгорищний, то утеплювати потрібно двома методами: зовнішнім та внутрішнім. Найчастіше використовують зовнішній метод, він простіше у роботі.
Теплоізоляція буває двошарова та одношарова. Насправді вони використовуються залежно від вимог до міцності або ж від розрахунків по утепленню. Матеріали для теплоізоляції кріпляться до основи шурупами, дюбелями, галькою, клеєм.
При будівництві дахів неприпустимі помилки, адже в майбутньому це може стати причиною протікання або навіть руйнування.
